- оббитий
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до оббити. || обби́то, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оббитий
Смотреть что такое "оббитий" в других словарях:
оббитий — [об:и/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови
оббитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
задранений — а, е, спец. Оббитий, обшитий дранкою … Український тлумачний словник
залізний — а, е. 1) Прикм. до залізо 1). || Який містить у собі залізо, багатий на залізо. || Зробл. із заліза. •• Залі/зна заві/са про політику, спрямовану на ізоляцію країни від світового співтовариства, на обмеження контактів між країнами. || Покритий,… … Український тлумачний словник
килимковий — а, е. Прикм. до килимок. || Оббитий або покритий килимком. || Схожий на килимок (про тканину або виріб із неї) … Український тлумачний словник
клейончастий — а, е. Зробл. із клейонки. Клейончастий плащ. || Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою. Клейончасті двері … Український тлумачний словник
кутий — I а, е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до кути. II а, е. 1) Зробл. із металу куванням (див. кування I). 2) Оббитий листами металу (про двері) … Український тлумачний словник
обцвяхований — а, е. Оббитий цвяхами … Український тлумачний словник
обшиванка — и, ж., розм. Човен, оббитий, обшитий шалівкою … Український тлумачний словник
обшпугований — а, е, діал. Оббитий … Український тлумачний словник
